« назад до переліку

18.11.2019    
НАШЕ ЗДОРОВ'Я: ТУЛЯРЕМІЯ
 

     Туляремія — гостра інфекційна хвороба тварин і людини. Патогенні мікроорганізми уражують насамперед лімфатичну систему і шкіру, селезінку; характеризується утворенням множинних гранулематозно-некротичних вогнищ у різних органах, лихоманкою і загальною інтоксикацією. Після перенесеного захворювання виробляється довічний імунітет.

Причини туляремії.

     Збудник туляремії — бактерія франсіселла (Francisella tularensis), або туляремійна паличка. Основне джерело інфекції для людини — гризуни (ондатри, щури, миші, ховрахи, зайці). Досить часто заражаються мисливці, фермери, заготівельники хутра, м’ясники — після контакту із зараженими тваринами, під час оброблення туш.

     Деякі види комах розповсюджують патогенні мікроорганізми через укуси тварин. Крім того, джерелом інфекції може бути вода, забруднена бактеріями. У виробничих умовах можливе зараження і через дихальну систему.

Шляхи передачі інфекції:

    контактний — унаслідок контакту з хворими гризунами або їх виділеннями;

     аліментарний — через вживання харчових продуктів і води, інфікованих виділеннями гризунів;

    аерогенний (повітряно-пиловий) — під час обробки інфікованих зернових продуктів, фуражу;

     трансмісивний — інокуляція збудника комахами (іксодові та гамазові кліщі, ґедзі, комарі, блохи).

Симптоми туляремії

     Інкубаційний період триває від 1 до 30 днів (найчастіше 3–7 днів). Захворювання починається гостро: температура тіла швидко підвищується до 38–40 °С, виникає озноб.

Ознаки туляремії:

 збільшення лімфовузлів (пахових або шийних);

сильний головний біль;

 загальна слабкість;

 запаморочення, порушення свідомості;

 біль у м’язах;

 нудота;

 блювання;

 почервоніння обличчя та очей;

 висип, який на 8–12-й день хвороби лущиться та може призвести до пігментації шкіри.

     Без лікування хвороба триває довго, супроводжується лихоманкою, нагноєнням уражених лімфовузлів і розвитком ускладнень, небезпечних для життя людини, зокрема, артриту, менінгіту, енцефаліту, пневмонії та інфекційно-токсичного шоку.

Профілактика туляремії

     Для профілактики туляремії у людини використовують живу туляремійну вакцину (Ельберта — Гайського). Ревакцинацію здійснюють за показаннями через 5 років (тварин не вакцинують). Профілактика захворювання в ендемічних районах зводиться до боротьби з гризунами.

Стійкість

     Збудник туляремії характеризується високою стійкістю до впливу навколишнього середовища, особливо за низької температури та високої вологості.

     У зерні, соломі при температурі нижче 0 °С бактерії залишаються життєздатними до 6 міс, а при температурі 20–30 °С — до 20 днів, однак нестійкі до високих температур та дезінфікуючих розчинів.

     У замороженому м’ясі патоген може зберігатися до 3 міс, тривалий час зберігається в охолодженому молоці, вершках.

     При появі перших ознак захворювання необхідно звернутися до лікаря.

Снятинська міжрайонна філія

ДУ «Івано-Франківський обласний

Лабораторний центр МОЗ України»

Добавити новий коментар:
  Ваше ім'я:
  Текст коментаря:
  Захистний код:
  Введіть код :
 
Коментарі:  
Коментарі відсутні