« назад до переліку

18.04.2020    
ВІТАННЯ О. МИХАЙЛА МАРУСЯКА
 

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.

     Безліч разів повторюємо ми ці величні і священні пасхальні слова, в яких засвідчено перемогу над найжахливішим і невідступним ворогом – над смертю. Звідки прийшов цей ворог, звідки появилася смерть? Невже Бог увів її у світ, щоби зі злобою карати людину? Ні, Бог є Любов, а Любов не може мати ненависті. Бог, створивши людину, з любові заклав у неї Свій образ, щоб людина вдосконалювалася й уподібнилася своєму Творцеві. А щоб людина укріплювала свою волю, через яку мала вдосконалювати розум і почуття, Бог дав їй першу заповідь: не торкатися плодів дерева пізнання добра і зла. Водночас, піклуючись про долю людини, Бог з любов'ю застерігав: "Від усякого дерева в саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з'їси від нього, смертю помреш" (Бут. 2, 16-17). Однак людина, спокусившись лукавими принадами змія-диявола, порушила заповідь Божу, вкусила плоду від дерева пізнання добра і зла і впустила у світ страшного ворога – смерть.

     Отже, не Бог є причиною смерті, а сама людина, яка своїм гріхом привела її у світ. І це була не лише тілесна смерть, а насамперед смерть духовна, яка позбавляла людину вічного життя, позбавляла Царства Божого. Відновити розірваний зв'язок із небом людина вже не могла – це міг зробити тільки Бог. І Бог зі Своєї безмежної й неосяжної любові Сам приходить на землю, бере на Себе спотворену людським гріхом природу, у цій природі знімає з людини прокляття за її гріх, приймаючи задля цього страшну смерть на Хресті. Адже Він сам сказав колись через Мойсея: "Проклятий перед Богом усякий повішений на дереві" (Втор. 21, 23). Але Господь не тільки звільняє людину від прокляття за гріх, а Соєю смертю знищує смерть нашу. Тому апостол Павло з піднесенням виголошує: "Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? Жало ж смерті – гріх; а сила гріха – закон (1 Кор. 15, 55-56).

     Ми сьогодні святкуємо перемогу над смертю, над смертю духовною, що позбавляла нас вічного життя і єднання з Богом – із Джерелом життя і любові. Тому з піднесенням співаємо: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував".

     Однак цього року сумна Пасха – над світом панує страшний привид смерті, спричинений епідемією коронавірусу. І в багатьох може виникнути запитання: навіщо Бог так жорстоко карає, незважаючи навіть на величне свято над святами, на Пасху, на Воскресіння Христове? Не Бог є причиною цього, а знову ж таки сама людина зі своїми гріхами. Адже небезпідставно були знищені міста Содом і Гоморра, а через гріх, який сьогодні пропагується світом. Не без причини страждали ізраїльтяни в пустелі після виходу з єгипетської неволі, блукаючи в ній сорок років, а через спротив волі Божій та словам і настановам вождя Мойсея і первосвященника Аарона.

     Не без причини й сьогодні страждає людство. Чи з ненависті карає Бог сьогодні? Ні. Як батьки карають за непослух дітей не з ненависті до них, а щоб їх навернути, виправити, виховати добрими людьми, так Небесний Отець чинить із людьми, зі Своїми неслухняними, блудними дітьми. Адже більшість із них сьогодні, віддавшись принадам цього світу, не усвідомлюють і не сприймають величі й суті Воскресіння Христового. А щоб усвідомити й сприйняти, необхідно духовним зором побачити Спасителя Ісуса Христа, Який заради нас, заради нашого спасіння добровільно прийняв побиття, обплювання, страшні муки й жахливу смерть, щоби Своєю смертю знищити смерть нашу, щоб сьогодні могли з піднесенням співати: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував".

     Отже, ми маємо пам'ятати, що у визначений Богом час воскреснуть усі: і мертві, і живі, незалежно від того, хочуть вони цього чи не хочуть, вірять вони в це чи не вірять. І доля кожного буде своя: одні отримають вічне блаженство у Царстві Христовому, а другі – вічні муки у царстві зла. Хочеш, людино, мати вічне блаженство, обирай віру і любов до Бога та ближніх, частіше споглядаючи на Хрест Спасителя. А не хочеш – твоя воля.

     Сьогодні Христос Своїм Воскресінням дарує воскресіння нам. Нехай нашу християнську віру засвідчує насамперед щира християнська жертовна любов до всіх, особливо до знедолених, хворих, самотніх. Якщо є можливість провідати їх, провідаймо із Пасхальним освяченим яйцем, яке знаменує життя. А коли немає можливості провідати, то молімося за них, адже ми сьогодні співаємо: "Воскресіння день, просвітімся торжеством і один одного обіймімо; промовмо: "Браття!" І тим, що ненавидять нас, простім усе ради Воскресіння". А воскреслий Спаситель, Який із любов'ю до грішної людини перетерпів хрест і смертю смерть переміг, нехай відверне від України й від кожної родини згубну пошесть, нехай Своєю любов'ю надихає на християнську мудрість нашу земну владу, оберігає українських воїнів від ран смерті, звільнить невільників, дарує мир Україні.

     У ці святі Пасхальні дні щиро вітаю Всечесних отців і всю паству Православної Церкви України на Снятинщині, духовенство і вірних УГКЦ, Голову райдержадміністрації, Голову районної Ради, міського Голову, всіх представників влади. Нехай Воскреслий Христос перебуває посеред нас у ці святкові дні і по всі дні нашого життя, нехай зупинить караючу руку, благословить душевним спокоєм і пасхальною радістю, щоб кожен душею відчув, що його серце стало гробом, який вмістив у собі Спасителя і з якого Він Воскрес.

 

Воістину Христос воскрес!

Протоієрей Михайло МАРУСЯК, доктор богословських наук,

декан Снятинський Православної Церкви України

Добавити новий коментар:
  Ваше ім'я:
  Текст коментаря:
  Захистний код:
  Введіть код :
 
Коментарі:  
Коментарі відсутні